Віктор ОСАДЧИЙ

4. Ю Н І С Т Ь

Здається, моя юність не шуміла

І в мене змалку сива голова,

І не тремтіло у коханні тіло,

І в риму не писалися слова.

Так ні, шуміла!… І не відшумиться!

Бо моя юність вічна у душі:

Немов квітневе молоденьке листя

Для неї шелестять мої вірші…