Віктор ОСАДЧИЙ

ДВІ ЦАРИЦІ

Є коханка. Від слова “кохання”…

А є жінка. Від слова  “життя”.

Та коханка – таємне єднання,

А дружина – законне буття.

Десь у серці двоїстість таїться

І таяться двоїсті путі:

Одна та, що в коханні ЦАРИЦЯ,

Інша та, що ЦАРИЦЯ в житті.

Як давно чоловікам відома

Ця роздвоєність у почуттях!

Бо Цариця Кохання не вдома!!

А яке без кохання життя!!!???

Є бажання з коханкою бути

У гарячій любові удвох,

Але так…  Щоб і дім не забути,

Де Дружина і Діти, і Бог!!!

…Та бувають і вдома ридання,

Крик і лайка, і бій, і виття…

Це коли про Царицю Кохання

Дізнається Цариця Життя!

2.Р И С К А

На цвинтарі вражають почуття

Дві дати на хрестах і обелісках,

А проміж дат – одна коротка риска,

Як символ швидкоплинного життя.

У рисці тій завжди життя чиєсь –

Перелюб, п’янь… Добро і зло лукаве…

Порядність, злочин… І любов, і слава…

Підступність і достоїнство, і честь…

В короткій рисці – величезний світ:

Незримий, невідомий і безмовний…

І в цьому – суть велика, безумовно.

Життя земного геніальний зміст.

Вдивляюся, крізь біль серцебиття,

У риску на хрестах та обеслісках:

–Яка коротка, непомітна риска!!!

А то чиєсь незвідане життя…