Віктор ОСАДЧИЙ

СТАРА  МОРАЛЬ

Стара мораль.

Стара.

Комуністична,

Що вбита в мої скроні молотком,

У кров мою, чеснотами насичену,

Всмокталась з материнським молоком.

Стара мораль…

Старі переконання…

Вони сильніш усього у стократ,

Бо в них людина – в праці і в єднанні

Як друг і як товариш, і як брат!..

…Та серце обгортається  печаллю,

Бо хоч мораль і світлою була

Та за тією світлою мораллю

Були і чорні, і лихі діла.

Було усе:

Були голодомори,

Репресії і попрані права,

Афганістан

І розпачі,

І горе,

Й брехня,

Що й досі ще в душі жива…

                   &

І можна б відхреститись і зректися

Всього цього без тіні каяття.

Але нелегко плюнути в криницю,

З якої пив усе своє життя.