Віктор ОСАДЧИЙ

5.ЧЕРВЕНЬ

Може дійсність, а може і сон це…

Але сонце нестерпно пече.

Нерозважливий червень під сонце

Підставляє засмагле плече.

Геть розплавилось зморене небо,

Вижухається червнем трава…

І дрімає на стегнах у тебе

Кучерява його голова.

***   ***    ***

Не сердься, кохана, не сердься.

Скорися злодійці-судьбі.

Я сам розірвав своє серце

І вчора віддав не тобі.

Не плач, моя мила, не треба.

Не край свою душу дарма:

Розірване – це не для тебе,

А цілого, вибач, нема…