Віктор ОСАДЧИЙ

РОСІЙСЬКА  МОВА

Нас вчили зі шкільної лави

І аж до зморщок, до сивин

Так розмовлять, як розмовляли

Нєкрасов, Пушкін і Купрін.

Тож ми, прості провінціали,

Щоб другосортними не буть,

І по-російськи воювали,

І поступали в інститут.

Оскільки вчили нас чудово,

То не із нашої вини

Подекуди російську мову

Ми знали краще, ніж вони.

Потрапивши на харч казенний

До війська, чи на Соловки,

Вони нам “боталі по фєнє”

І круто перли матюки.

Вони нам  сленги,  діалекти

І “городського блатняка”…

…А ми – письменників, поетів:

Від Даля і до Маршака.

В Росії ми не як попало

“Хохлили” з їхнім мужиком,

А розмовляли досконало

“Предельно чистым языком”

.

Отож, здається знову й знову

Що ми (по їхньому “хохли”)

Для росіян російську мову

І зберігали, й зберегли.

…І процвіта російське слово

Не лиш в російському краю…

Це МИ їм зберігали мову!!!

І забували…

ПРО  СВОЮ.